Історія справи

Постанова ВССУ від 14.04.2026 року у справі №148/2868/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 148/2868/25

провадження № 61-2824св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

скаржник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська Аліна Леонідівна,

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Аліни Леонідівни, від імені якої діє адвокат Савицька Світлана Володимирівна, на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області у складі судді Ковганича С. В. від 01 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М., Шемети Т. М., від 04 лютого 2026 року, і виходив з такого.

Зміст заявлених вимог

1. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність органу примусового виконання.

2. Свої вимоги заявник мотивував тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А. Л. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 135/1644/24, відкрите постановою приватного виконавця від 12 серпня 2025 року.

3. У межах вказаного виконавчого провадження приватний виконавець:

- 16 серпня 2025 року звернула стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;

- 25 вересня 2025 року винесла постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було виявлено та арештовано нерухоме майно: земельну ділянку, площею 2,4035 га, кадастровий номер 0523184800:02:002:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Вінницька обл., Вінницький (Оратівський) р-н, Скальська с/рада;

- 25 вересня 2025 року винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою встановлення ринкової вартості описаного та арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

4. 21 жовтня 2025 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Софітель груп» був складений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого ринкова вартість об`єкту оцінки становить 80 298 грн без ПДВ.

5. 27 жовтня 2025 року приватним виконавцем складено повідомлення для сторін виконавчого провадження, яким повідомлено про результати оцінки описаного й арештованого майна боржника та надано копію висновку про вартість майна від 21 жовтня 2025 року, яке ОСОБА_1 отримав поштовим зв`язком 31 жовтня 2025 року.

6. Боржник вважає, що дії приватного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є незаконними, оскільки оцінено майно боржника без фактичного його огляду.

7. У звіті не вказано чи оглядалася земельна ділянка, не вказано, як саме відбувалося ознайомлення з об`єктом оцінки та чи здійснювався виїзд оцінювача. У розділі «Обмеження, припущення та застереження» звіту вказано, що в якості джерела інформації про стан середовища та оточення об`єкта оцінки приймалися дані замовника без проведення особистого візуального обстеження оцінювачем. Оцінювач припускає, що ця інформація є достовірною. У свою чергу, у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

8. Боржник вважає, що наявне порушення вимог закону в цій частині (оцінка майна зроблена дистанційно - без огляду нерухомого майна), враховуючи, що ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки, призвело до порушення прав боржника.

9. З урахуванням зазначеного, заявник просив: визнати звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Софітель груп» від 21 жовтня 2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, об`єкт оцінки: земельна ділянка, площею 2,4035 га, кадастровий номер 0523184800:02:002:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Вінницька обл., Вінницький (Оратівський) р-н, Скальська с/рада, неправомірним; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А. Л. в частині використання звіту суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Софітель груп»

від 21 жовтня 2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанську А. Л. не використовувати звіт суб`єкта оціночної діяльності

ТОВ «Софітель груп» від 21 жовтня 2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, об`єкт оцінки: земельна ділянка, площею 2,4035 га, кадастровий номер 0523184800:02:002:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Вінницька обл., Вінницький (Оратівський) р-н, Скальська с/рада, під час реалізації арештованого майна.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

10. Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 грудня

2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

11. Визнано звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Софітель груп»

від 21 жовтня 2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, об`єкт оцінки: земельна ділянка, площею 2,4035 га, кадастровий номер 0523184800:02:002:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Вінницька обл., Вінницький (Оратівський) р-н, Скальська с/рада, недійсним. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

12. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною. Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Однак суб`єкт оціночної діяльності не здійснював особистий огляд нерухомого майна, про що він сам зазначив у звіті. Також у матеріалах справи немає доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А. Л. - адвоката Савицької С. В. залишено без задоволення. Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області

від 01 грудня 2025 року залишено без змін.

14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював особистий огляд нерухомого майна, про що він сам зазначив у звіті. Хоча у звіті останній і вказав, що фізичний доступ до об`єкту був обмежений, однак він не зазначив як саме був обмежений доступ і чим чи ким це було зроблено, відповідних пояснень звіт не містить. У звіті вказано, що огляд здійснено з доступних джерел, серед яких останній послався на світлини, надані замовником, однак ніяких світлин, долучених замовником, звіт не містить. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки. Ознайомлення з об`єктом шляхом особистого огляду є обов`язковою дією оцінювача згідно з Національним стандартом № 1.

Узагальнені доводи касаційної скаргита її рух у суді касаційної інстанції

15. 04 березня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська А. Л., від імені якої діє адвокат Савицька С. В., через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області

від 01 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 лютого 2026 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

16. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції не вирішено питання про прийняття скарги до розгляду та відповідно не постановлено ухвалу про прийняття скарги до розгляду, що прямо передбачено частиною шостою статті 448 ЦПК України.

17. Згідно з доводами касаційної скарги, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

18. Звертаючись зі скаргою, представник скаржника зазначив про те, що останній погоджується з тим, що рецензування є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки та повідомляв про намір подати відповідну рецензію до суду. Однак, як було встановлено в судовому засіданні, у зв`язку з браком коштів у боржника рецензія так і не була проведена. Непроведення рецензування звіту, як законодавчо встановленого способу спростування результатів оцінки, судами попередніх інстанцій було не взято до уваги.

19. Касаційна скарга містить посилання на те, що скарга не містить будь-яких посилань на порушені права скаржника, і цьому суди не надали належної правової оцінки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 148/2868/25.

21. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2026 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

22. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1 не мав фінансової можливості провести рецензування звіту про оцінку майна, оскільки має низький дохід, з якого стягуються кошти у ВП № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 135/1644/24. Не зважаючи на те, що скаржником не було проведено рецензування звіту, суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ «Софітель груп» мав діяти відповідно до норм чинного законодавства, а приватний виконавець перевірити складений звіт.

23. Експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював особистий огляд нерухомого майна, про що він сам зазначив у звіті. Хоча у звіті останній і вказав, що фізичний доступ до об`єкту був обмежений, однак він не зазначив яким чином був обмежений доступ. У звіті вказано, що огляд здійснено з доступних джерел, серед яких фотокартки, надані замовником, однак таких фотокарток звіт не містить. Також в матеріалах справи немає доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. З 12 серпня 2025 року на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А. Л. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 135/1644/24, виданого 15 липня 2025 року Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором № 014/0806/82/0159395 від 07 вересня 2017 року у розмірі 49 917,38 грн та судового збору у розмірі 2 422,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 серпня 2025 року.

25. У ВП № НОМЕР_1 приватним виконавцем були винесені:

- постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16 серпня 2025 року, якою звернуто стягнення на доходи боржника, які він отримує у КП «ЛАДЖИТЛОСЕРВІС»;

- постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25 вересня 2025 року, якою було виявлено та арештовано нерухоме майно: земельну ділянку, площею 2,4035 га, кадастровий номер 0523184800:02:002:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Вінницька обл., Вінницький (Оратівський) р-н, Скальська с/рада;

- постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25 вересня 2025 року, якою суб`єкта господарювання - ТОВ «Софітель груп» було призначено суб`єктом оціночної діяльності з метою оцінки арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

26. 21 жовтня 2025 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Софітель груп» був складений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого ринкова вартість об`єкту оцінки становить 80 298 грн без ПДВ. Звіт було отримало приватним виконавцем 27 жовтня 2025 року.

27. 27 жовтня 2025 року приватним виконавцем для сторін виконавчого провадження було складено повідомлення про результати визначення вартості майна, з якого вбачається, що сторонам виконавчого провадження направлялась копія висновку про вартість майна на 1 арк. та повідомлено, що вартість земельної ділянки становить 80 298 грн.

Позиція Верховного Суду

28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

29. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Судові рішення оскаржуються у частині задоволених вимог поданої скарги.

33. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

34. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

35. Відповідно до частин першої, четвертої статті 263 ЦПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

36. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

37. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

38. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

39. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

40. Згідно з пунктом 15 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності-суб`єктів господарювання.

41. Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець приймає постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться у постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини перша-третя статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

42. Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

43. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року

у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16 (провадження № 14-187цс19) зробила висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

44. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

45. Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

46. Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

47. За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

48. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

49. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

50. У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

51. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

52. Згідно з пунктом 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. Оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

53. Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна» є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

54. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

55. Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

56. У пункті 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

57. Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

58. Суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

59. Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

60. У статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною другою цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності-суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

61. Враховуючи викладене, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

62. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

63. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

64. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

65. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

66. Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18), а також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16 (провадження № 61-21793св18), від 07 лютого 2024 року у справі № 607/12426/18 (провадження № 61-4767св23), від 10 вересня 2024 року у справі № 754/10703/22 (провадження № 61-9923св24).

67. Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

68. Доцільно звернути увагу на постанову Верховного Суду у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19 (провадження № 61-17805ск23). У цій постанові Верховний Суд вказав, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт та оцінку належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед позикодавцем. Водночас відсутність даних про внутрішній огляд об`єкта оцінки не є безумовною підставою для визнання протиправними дій виконавця щодо оцінки майна боржника. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Оскільки боржник під час розгляду його скарги в суді першої інстанції не надав належних доказів недостовірності звіту про оцінку майна, впливу недоліків проведення огляду об`єкта оцінки на результат такої оцінки, відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права боржника, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

69. У справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що оцінка майна проводилася на виконання судового рішення у виконавчому провадженні, про існування якого боржнику було відомо, а приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська А. Л.у межах своєї компетенції прийняла постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна боржника, який не виконує судове рішення.

70. Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська А. Л. вчинила необхідні дії для повідомлення боржника ОСОБА_1 про хід виконавчого провадження, у тому числі про проведення оцінки майна та про результати проведеної оцінки, що заявником не заперечувалося.

71. Під час підготовки звіту про оцінку майна, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення, суб`єкт господарювання встановив характеристики земельної ділянки, місце розташування об`єкта, підібрав аналоги земельної ділянки.

72. Скаржником не наведено конкретних характеристик, які не були враховані оцінювачем без здійснення фізичного огляду, не надано альтернативної оцінки, не наведено доказів заниження вартості майна.

73. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду

від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19.

74. Слід також зазначити, що відповідно до пункту 2 частини другої

статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

75. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

76. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

77. Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

78. Рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

79. Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

80. Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18 (провадження № К/9901/59534/18), від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14 (провадження № 61-2646св19), від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20), а також у постановах від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14 (провадження № 61-6879св21), від 01 жовтня 2025 року у справі № 459/3276/24 (провадження № 61-10272св25).

81. Отже, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська А. Л. під час вчинення виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення проведення оцінки майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяла у межах наданих їй повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

82. Водночас боржник ОСОБА_1 , ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна. ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є заниженою порівняно з ринковою, а наведені скаржником доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна.

83. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує на те, що не мав фінансової можливості провести рецензування звіту про оцінку майна, оскільки має низький дохід, з якого стягуються кошти у ВП № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 135/1644/24, однак на підтвердження скрутного майнового стану, який би достовірно підтверджував неможливість проведення рецензування звіту про оцінку майна, заявник не надав належних доказів судам попередніх інстанцій.

84. Вказані доводи боржника не є підставою для задоволення його скарги, зокрема з наведених вище мотивів.

85. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про задоволення вимог скарги, оскільки дії приватного виконавця щодо оцінки майна, в тому числі щодо повідомлення боржника про її результати, відповідали приписам частин першої-третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

86. Крім того, ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що його права чи свободи як боржника були порушені діями чи рішеннями приватного виконавця щодо організації і проведення оцінки спірного майна в межах виконавчого провадження, що є самостійною підставою відмови у задоволенні його скарги, поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення (постанови Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19, від 07 липня 2025 року у справі № 738/1351/17).

87. Згідно з частиною третьою статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

88. Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

89. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення у частині задоволення вимог скарги підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Вінницької областіДуманської Аліни Леонідівни, від імені якої діє адвокат Савицька Світлана Володимирівна, задовольнити.

2. Скасувати Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного судувід 04 лютого 2026 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 і визнання звіту суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Софітель груп» від 21 жовтня 2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, об`єкт оцінки: земельна ділянка, площею 2,4035 га, кадастровий номер 0523184800:02:002:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Вінницька обл., Вінницький (Оратівський) р-н, Скальська с/рада, недійсним.

3. Ухвалити у цій частині нове судове рішення.

4. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Аліни Леонідівни відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович